Ронен Гінзбург: "Хочу висловити мою величезну повагу захисникам України"

Ронен Гінзбург: "Хочу висловити мою величезну повагу захисникам України"

БК "Прометей" подолав третину регулярного чемпіонату і в Єврокубку, і в Латвійсько-Естонській лізі. У ЛЕБЛ клуб є одноосібним лідером. У Єврокубку перебуває в середині турнірної таблиці. Отже, про певні проміжні висновки в нових для клубу турнірах, поточні справи в команді та на тему війни в України прес-служба клубу поспілкувалася з головним тренером "Прометея" Роненом Гінзбургом.


- Ронен, «Прометей» зараз лідирує в Латвійсько-Естонській лізі і перебуває в зоні плей-оф Єврокубку. Ви задоволені початком сезону?


-Я задоволений результатом, але не задоволений деякими моментами нашої гри. Можемо грати краще. Ми побачили, як наші сильні, так і слабкі сторони. А результат задовільний. В деяких іграх Латвійсько-Естонської ліги ми мали певні проблеми, були близькі до поразки, одного разу поступлися. Звісно, коли ми граємо два-три рази на тиждень, таке може статися. Приміром, навіть найсильніші команди Євроліги, такі як "Барселона" та інші гранди, коли мають щільний графік, можуть поступитися у наіональному чемпіонаті слабшим суперникам. Так, у цьому немає нічого доброго. Але це гра. Тому вважаю наші результати на даному етапі хорошими. 


- У вас відбулося перше знайомство одразу із двома новими для "Прометея" турнірами. Перед початком сезону ви говорили про місце у ТОП-4 - ТОП-2 для "Прометея" у Латвійсько-Естонській лізі. Але наша команда досить добре виступає в ЛЕБЛ, здається, що  з великим запасом міцності, навіть у тих матчах, де суперник чинить гідний опір. Чи не були ті ваші слова здебільшого компліментарними з часткою тренерської обережності щодо майбутніх суперників? Що ви думаєте з цього приводу зараз? 


-Моя думка щодо ТОП-4 - ТОП-2  не змінилася. Поясню чому. Півфінали і фінал ЛЕБЛ грають у форматі Фіналу чотирьох, де все вирішується в одному матчі. Одна гра плей-оф може вирішити все, не зважаючи на те, яке місце ви посіли у регулярному чемпіонаті. Тож передусім ми маємо пройти дистанцію регулярного чемпіонату, а остаточно все вирішуватиметься в плей-оф. Там ми битимемося за титул. 

Ронен Гінзбург: "Хочу висловити мою величезну повагу захисникам України"
- А як вам формат Єврокубка з тривалою груповою стадією і плей-оф з однією грою. Чи не краще було би грати плей-оф до 2-3 перемог? 


-Формат такий, який є, ми не можемо його змінити. Якщо ми переможемо - це хороший для нас формат, якщо не виграємо - отже, система змагань не така хороша для нас (посміхається). Передусім ми маємо вдало пройти перший етап. Це найважливіше. Після цього - у матчах на виліт - усе що завгодно може статися. У Латвійсько-Естонській лізі у Фіналі чотирьох теж усе вирішує одна гра, яку команда може виграти, а може програти. І вона вирішує все. 


-А який формат більше підійшов би "Прометею", на вашу думку, з однією грою чи до кількох перемог у серії ?


-Передусім, я просто хочу в плей-оф. Різниця ж у тому, що коли серії грають до 2-4 перемог, ці матчі показують, яка з команд дійсно краща, а коли плей-оф з однієї гри - може перемогти будь-яка команда. Якщо переможемо ми, ми скажемо, що це чудовий формат плей-оф. 

Ронен Гінзбург: "Хочу висловити мою величезну повагу захисникам України"
- У трьох єврокубкових іграх «Прометей» мав менше підбирань, ніж суперник. Чи пов'язане  підписання Джеймса Діккі безпосередньо з бажанням підсилити гру команди у боротьбі під щитами?


-Частково так. Загалом Джеймс Діккі має покращити наш захист і в Єврокубку, і в Латвійсько-Естонській лізі. 


-Діккі вже зіграв декілька матчів у ЛЕБЛ. Що ви можете сказати про нього?


-Ще зарано робити якісь оцінки. Ми маємо побачити його в дії у матчах Єврокубка, тоді можна буде про це говорити.

 
- Ви якось сказали, що вам імпонує тренерська робота таких фахівців, як Желько Обрадовіч, Девід Блатт. Чи є серед ваших колег у Єврокубку фахівці, робота яких викликає у вас інтерес з професійної точки зору?


-В усіх командах Єврокубка працюють хороші фахівці. Можу назвати "Ховентут", з яким ми вже грали, ця команда має дуже розумних гравців. Зрозуміло, якщо тренер має розумних гравців, йому легше працювати. У "Ховентута" хороші тренери, хороша система. На даний момент ми зіграли проти 6 команд, у всіх цих команд чудові тренери. Однак я виокремив би я саме "Ховентут". 


– Ронене, зараз в інтерв’ю з гравцями та тренерами українських команд важко уникнути тему війни в Україні. Ви вже висловлювали своє негативне ставлення до дій РФ. Разом з тим, ви зазначали, що у житті ви є позитивною людиною. Чи зберігався у вас оптимізм щодо перспектив України у цій війні у перші її місяці? І чи зберігся він зараз?


-Так, я все так само оптиміст щодо перемоги України. Однак у першу чергу я хочу висловити мою величезну повагу захисникам України, української армії, усіх українців, які боронять свою землю. Те, що роблять зараз українці - це, якщо провести аналогію з баскетболом, це якби "Прометей" перемагав би "Лос-Анджелес Лейкерс". Це неймовірно, як Україна б'ється з величезною росією. Безкінечна повага українцям. Я стежу за ситуацією, за тим, як ці російськи нелюди кошмарять зараз цивільне населення. Ми проходили це в Ізраїлі, де так само наш ворог бив по цивільному населенню, тому що не здатен був битися з нашою армією. В Україні нині те саме. Росіяни мають проблеми в протистоянні з українською армією, тому чинять тиск на цивільне населення. Так, я переконаний, що зрештою Україна переможе. Однак до того часу цивільне населення матиме багато проблем, житиме без електричества та інших необхідних речей. Зрештою Україна неодмінно переможе, але шлях до перемоги триватиме певний час. 

​​Ронен Гінзбург: "Хочу висловити мою величезну повагу захисникам України"
– Українська армія має значними успіхи в останні 2-3 місяці. Це позначається позитивно на психологічному стані гравців, насамперед українців? Чи допомагає це у повсякденній роботі команди? 


-Я не говорю занадто багато з українськими гравцями на цю тему, оскільки знаю, як важко їм про це говорити, це дуже болюча тема для всіх українців. Протягом усієї моєї роботи в "Прометеї" українські гравці - воїни. Такими вони були і до повномасштабної війни. Звісно, вони бачать, як б'ється їхня армія. І безперечно, вони не можуть не битися на баскетбольному майданчику, не віддавати всі свої сили на паркеті, передусім у складі національної збірної України. Я не знаю напевно, який вплив на гравців мають новини з України, я не говорю з ними про це. Це те, що кожен переживає десь глибоко у собі.